ввірений
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | вві́рений | вві́рена | вві́рене | вві́рені |
Р. | вві́реного | вві́реної | вві́реного | вві́рених |
Д. | вві́реному | вві́реній | вві́реному | вві́реним |
З. | {{{з (чол)}}} | вві́рену | вві́рене | {{{з (мн)}}} |
О. | вві́реним | вві́реною | вві́реним | вві́реними |
М. | вві́реному вві́ренім |
вві́реній | вві́реному вві́ренім |
вві́рених |
вві́-ре-ний
Пасивний дієприкметник.
Префікс: в-; корінь: -вір-; суфікс: -ен; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дієприкм. минулого часу, пасивного стану до ввірити . ◆ Директор музею Тамара Сеніна розповіла присутнім про творчий шлях Володимира Стецюка, який з 2003 року працює у ввіреному їй закладі.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |