вдутий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. вду́тий вду́та вду́те вду́ті
Р. вду́того вду́тої вду́того вду́тих
Д. вду́тому вду́тій вду́тому вду́тим
З. {{{з (чол)}}} вду́ту вду́те {{{з (мн)}}}
О. вду́тим вду́тою вду́тим вду́тими
М. вду́тому
вду́тім
вду́тій вду́тому
вду́тім
вду́тих

вду́-тий

Пасивний дієприкметник.


Префікс: в-; корінь: -дут-; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дієприкм. минулого часу, пасивного стану до вдути . [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]