вдутий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | вду́тий | вду́та | вду́те | вду́ті |
Р. | вду́того | вду́тої | вду́того | вду́тих |
Д. | вду́тому | вду́тій | вду́тому | вду́тим |
З. | {{{з (чол)}}} | вду́ту | вду́те | {{{з (мн)}}} |
О. | вду́тим | вду́тою | вду́тим | вду́тими |
М. | вду́тому вду́тім |
вду́тій | вду́тому вду́тім |
вду́тих |
вду́-тий
Пасивний дієприкметник.
Префікс: в-; корінь: -дут-; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дієприкм. минулого часу, пасивного стану до вдути . ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |