вистоялий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | ви́стоялий | ви́стояла | ви́стояле | ви́стоялі |
Р. | ви́стоялого | ви́стоялої | ви́стоялого | ви́стоялих |
Д. | ви́стоялому | ви́стоялій | ви́стоялому | ви́стоялим |
З. | {{{з (чол)}}} | ви́стоялу | ви́стояле | {{{з (мн)}}} |
О. | ви́стоялим | ви́стоялою | ви́стоялим | ви́стоялими |
М. | ви́стоялому ви́стоялім |
ви́стоялій | ви́стоялому ви́стоялім |
ви́стоялих |
ви́-сто-я-лий
Пасивний дієприкметник.
Корінь: -вистоялий-.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈʋɪstɔjɐlei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дієприкм. минулого часу, пасивного стану до вистояти . ◆ вистояле вино Правда: письмо лiтературно-полiтичне. 1875. Рочник VIII-ий (цитата з бібліотеки Google Книги)
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |