вмить
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
вмить
Прислівник; незмінний.
Префікс: в-; корінь: -мить-.
Вимова[ред.]
- МФА: [wmɪtʲ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Цієї ж хвилини, дуже швидко. ◆ Їй все здається, що вовки ось-ось прискочуть на дорогу та нападуться й на шматки розірвуть вмить її, небогу. Яків Щоголів
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від приростка в- й іменника мить.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |