вповісти

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я впові́в впові́м —
Ти впові́в
вповіла́ 		вповіси́ *впові́(д)ж
Він
вона
воно 		впові́в
вповіла́
вповіло́ 		впові́сть —
Ми вповіли́ вповімо́ *впові́(д)жмо
Ви вповіли́ вповісте́ *впові́(д)жте
Вони вповіли́ вповідя́ть —
Дієприкм. —
Дієприкм. пас. впові́(д)жений
Дієприсл. впові́вши
Безособова форма

в-по-ві́-сти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).

Префікс: по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рідк. звіряти, повіряти. ◆ немає прикладів застосування.
  2. діал. повісти, розказати, говорити. ◆ — Йой, шо то весна!… шо то за любість — годі вповісти! Гнат Хоткевич

Синоніми[ред.]

  1. —
  2. повісти, сказати, розказати, розповісти.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від повісти із префіксом в-.

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=вповісти&oldid=498750