врадуваний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | вра́дуваний | вра́дувана | вра́дуване | вра́дувані |
| Р. | вра́дуваного | вра́дуваної | вра́дуваного | вра́дуваних |
| Д. | вра́дуваному | вра́дуваній | вра́дуваному | вра́дуваним |
| З. | {{{з (чол)}}} | вра́дувану | вра́дуване | {{{з (мн)}}} |
| О. | вра́дуваним | вра́дуваною | вра́дуваним | вра́дуваними |
| М. | вра́дуваному вра́дуванім |
вра́дуваній | вра́дуваному вра́дуванім |
вра́дуваних |
вра́-ду-ва-ний
Пасивний дієприкметник.
Префікс: в-; корінь: -рад-; суфікси: -ува-н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дієприкм. теперішнього часу, активного стану до врадувати . ◆ Петрусь не тільки врадуваний, він гордий. Джерело — http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/Малі-друзі-Ч.7-8-1941-р..pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |