герць
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- істор. Окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм ◆ немає прикладів застосування.
- уроч. Бій, боротьба між противниками ◆ Он, в чорну хмару звівши срібні труби - Вершини сніжні, - грали вже Карпати, Мов сурмачі, що кликали на герць. М. Нагнибіда ◆ Про тих хлопців, що не пройшли випробування до двадцяти п'яти років, помалу забували: вони ставали безіменними землевласниками, що не спромоглися стати на герць і сказати "все або ніщо". С. Кінг, «Шукач» (перекл. Олена Любенко)
- перен. Боротьба думок, поглядів тощо ◆ День скінчився словесними герцями. Я. Качура
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |