Українська
[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	гру́блю	гру́бив гру́била	гру́битиму	—
Ти	гру́биш	гру́бив гру́била	гру́битимеш	гру́би
Він Вона Воно	гру́бить	гру́бив гру́била гру́било	гру́битиме	—
Ми	гру́бим ( -имо)	гру́били	гру́битимем(о)	гру́бмо
Ви	гру́бите	гру́били		гру́біте
Вони	гру́блть	гру́били	гру́битимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	гру́блячи
Дієприсл. мин. ч.	гру́бивши
Безособова форма	—

грубити (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -груб-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: to say rude things, to answer rudely/ pertly (to); to be rude (to), to behave rudely

Статтю слід доробити.

Це незавершена стаття. Ви можете допомогти проекту, виправивши й доповнивши її.
Належить уточнити:

Українська[ред.]