давньогрецький
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | давньогре́цький | давньогре́цька | давньогре́цьке | давньогре́цькі |
Р. | давньогре́цького | давньогре́цької | давньогре́цького | давньогре́цьких |
Д. | давньогре́цькому | давньогре́цькій | давньогре́цькому | давньогре́цьким |
З. | давньогре́цького (іcт.) давньогре́цький (неіст.) |
давньогре́цьку | давньогре́цьке | давньогре́цьких (іст.) давньогре́цькі (неіст.) |
О. | давньогре́цьким | давньогре́цькою | давньогре́цьким | давньогре́цькими |
М. | давньогре́цькім давньогре́цькому |
давньогре́цькій | давньогре́цькім давньогре́цькому |
давньогре́цьких |
дав-ньо-гре́ць-кий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -давнь-; інтерфікс: -о-; корінь: -гре-; суфікс: -цьк; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [dɐu̯nʲɔˈɦrɛt͡sʲkei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мова індоєвропейської групи, «пращур» сучасної грецької мови, поширена на території грецької ойкумени в епоху з кінця 2 тисячоліття до н.е. до 5 століття н.е. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |