дочасовий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. дочасови́й дочасова́ дочасове́ дочасові́
Р. дочасово́го дочасово́ї дочасово́го дочасови́х
Д. дочасово́му дочасові́й дочасово́му дочасови́м
З. дочасово́го
дочасовий
дочасову́ дочасове́ дочасови́х
дочасові́
О. дочасови́м дочасово́ю дочасови́м дочасови́ми
М. дочасово́му
дочасові́м
дочасові́й дочасові́м
дочасово́му
дочасови́х

до-ча-со-ви́й

Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.

Префікс: до-; корінь: -час-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який настає раніше нормального строку, раніше призначеного часу; передчасний [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. який триває, діє деякий час; тимчасовий; прот. постійний. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

передчасний
  • Німецькаde: zeitlich, endlich, nur bis zu einer Zeit, provisorisch
  • Російськаru: преждевременный; безвременный (слишком рано наступивший)
тимчасовий
  • Німецькаde: zeitlich, endlich, nur bis zu einer Zeit, provisorisch
  • Російськаru: (существующий в течение некоторого времени) временный.

Джерела[ред.]