дочасовий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | дочасови́й | дочасова́ | дочасове́ | дочасові́ |
Р. | дочасово́го | дочасово́ї | дочасово́го | дочасови́х |
Д. | дочасово́му | дочасові́й | дочасово́му | дочасови́м |
З. | дочасово́го дочасовий |
дочасову́ | дочасове́ | дочасови́х дочасові́ |
О. | дочасови́м | дочасово́ю | дочасови́м | дочасови́ми |
М. | дочасово́му дочасові́м |
дочасові́й | дочасові́м дочасово́му |
дочасови́х |
до-ча-со-ви́й
Прикметник, ад'єктивне відмінювання 1b.
Префікс: до-; корінь: -час-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який настає раніше нормального строку, раніше призначеного часу; передчасний немає прикладів застосування. ◆
- який триває, діє деякий час; тимчасовий; прот. постійний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
передчасний | |
тимчасовий | |