драглий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | дра́глий | дра́гла | дра́гле | дра́глі |
Р. | дра́глого | дра́глої | дра́глого | дра́глих |
Д. | дра́глому | дра́глій | дра́глому | дра́глим |
З. | дра́глого (іcт.) дра́глий (неіст.) |
дра́глу | дра́гле | дра́глих (іст.) дра́глі (неіст.) |
О. | дра́глим | дра́глою | дра́глим | дра́глими |
М. | дра́глім дра́глому |
дра́глій | дра́глім дра́глому |
дра́глих |
дра́-глий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -драгл-; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
Зразкова:[ред.]
- МФА: [ˈdrɑɦlɪ̞ɪ̯]
Поширена помилкова:[ред.]
- МФА: [ˈdrɑɦɫɨj ̊]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який скидається на драглі ◆ Як маєш у руці що драгленьке, то пустити мусиш.
- перен. слабкий, безсилий ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми: драгленький
- іменники: драглі, драглина
- прикметники: драглинастий
- дієслова: драгліти, дрижати
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Б. Грінченко. "Словарь української мови".