законодавчий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | законода́вчий | законода́вча | законода́вче | законода́вчі |
Р. | законода́вчого | законода́вчої | законода́вчого | законода́вчих |
Д. | законода́вчому | законода́вчій | законода́вчому | законода́вчим |
З. | законода́вчого (іcт.) законода́вчий (неіст.) |
законода́вчу | законода́вче | законода́вчих (іст.) законода́вчі (неіст.) |
О. | законода́вчим | законода́вчою | законода́вчим | законода́вчими |
М. | законода́вчім законода́вчому |
законода́вчій | законода́вчім законода́вчому |
законода́вчих |
за-ко-но-да́в-чий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -закон-; інтерфікс: -о-; корінь: -да-; суфікси: -в-ч; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- юр. який встановлює, видає закони. ◆ немає прикладів застосування.
- стос. до законодавства. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники: законодавець, законодавиця, законодавство
- прикметники:
- дієслова: законодавствувати
- прислівники: законодавчо
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
який встановлює, видає закони | |
|
стос. до законодавства | |