зокола
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
зо́-ко-ла
Прислівник, обставинний, місця; незмінний.
Префікс: зо-; корінь: -кол-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈzɔkɔlɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що довкола. [≈ 1] ◆ Зокола стіни 【хати】 не рівні та білі, а брудні — аж чорні Панас Мирний
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |