казус
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- подія, яка настає не внаслідок направленої на неї волі особи, а тому не може бути передбаченою за даних умов.
- випадкова дія, яка має зовнішні ознаки провини (злочину), але позбавлена елементу вини, а тому не спричиняє до кримінальної відповідальності.
- складна, заплутана судова справа.
- розм. випадок, незвичайна пригода. ◆ немає прикладів застосування.
- особливий випадок захворювання, описаний із супроводжуючими його обставинами.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |