касувати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я касу́ю касува́в
касува́ла 		касува́тиму  —
Ти касу́єш касува́в
касува́ла 		касува́тимеш касу́й
Він
Вона
Воно 		касу́є касува́в
касува́ла
касува́ло 		касува́тиме  —
Ми касу́єм(о) касува́ли касува́тимем(о) касу́ймо
Ви касу́єте касува́ли касува́тимете касу́йте
Вони касу́ють касува́ли касува́тимуть  —
Дієприсл. теп. ч. касу́ючи
Дієприсл. мин. ч. касува́вши
Пас. дієприкм. касо́ваний
Безос. форма касо́вано
Склад. майб. ч. буду/будеш… касува́ти

ка-су-ва́-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне (парадигма дієвідміни 7 ОО2 F; тип дієвідміни 2a за класифікацією А. А. Залізняка). Відповідне дієслово доконаного виду — скасува́ти.

Корінь: -кас-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти [Полюга, 2009].

Вимова[ред.]

    • МФА: [kɐ.sʊ.ˈʋɑ.te] 
  • УФ: [касува́тие]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ В той самий день він підписав декрет, що він касує і тортури, й страту в своїй державі. Леся Українка, «Осіння казка», 1905 р. [СУМ-11] ◆ Як батьки, як діди, так і ми будемо робити, не ми ті закони писали, не нам їх і касувати, а не добра та пташка, що свого гнізда цурається. У. О. Самчук, «Волинь», 1932–1937 р. [СУМ-20] ◆  — Товаришу гвардії лейтенант, — наполягає на своєму Денис, — ви ж не можете через мою голову касувати мої накази. О. Т. Гончар, «Прапороносці», 1946—1948 р. [СУМ-11] ◆ З цієї хвилини всі книжкові абонементи касую, групові прогулянки забороняю, побачення з рідними та знайомими дозволятиму лише декому і не більше одного разу на місяць. М. Й. Сиротюк, «Забіліли сніги», 1970 р. [СУМ-20]
  2. те ж саме, що ліквідувати [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Калинович відповів, що все ще не має постійного заняття, бо державну бухгалтерію касують і реорганізують. І. Я. Франко, «Герой поневолі» / переклад І. В. Гданського, 1889 р. [СУМ-11]
Синоніми
  1. ↑ анулюва́ти, відміня́ти, скасо́вувати
  2. ↑ ліквідува́ти
Антоніми
  1. ↑ ?
  2. ↑ ?
Гіпероніми
  1. ↑ ?
  2. ↑ ?
Гіпоніми
  1. ↑ ?
  2. ↑ ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від пол. kasować «анулювати», звідки також пішли рос. касси́ровать, ст. скассова́ть, білор. касава́ць чеськ. kasírovati, словац. kasírovatʼ, болг. касѝрам, сербохорв. каси́рати, словен. kasírati. — Походить від пізньолат. casso «касую, анулюю», повʼязаного з лат. cassus «порожній; даремний; недійсний», careo «я позбавлений, не маю» (‹*caseo), спорідненим з лат. castro «підрізую», санскр. शासति śásati «ріже», праслов. *kosa, *česati, укр. коса́, чеса́ти. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 6: У — Я / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 568 с. ISBN 978-966-00-0197-8.

Переклад[ред.]

визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним
те ж саме, що ліквідувати

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=касувати&oldid=542783