кидати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

ки́-да-ти

Дієслово.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. махнувши рукою, примушувати летіти, падати те, що є в руці ◆ немає прикладів застосування.
  2. спрямовувати, поширювати ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. метати
  2. шпурляти
  3. жбурляти
  4. швиргати
  5. шваркнути
  6. шпурити
  7. турити
  8. пудити
  9. слати
  10. запускати
  11. вергати

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Шаблон:trans-top

  • як не кинь: Скрізь, усюди
  • не кидатися свого: Наполегливо домагатися чого-небудь, не змінювати своєї поведінки
  • кидати в жар (в пал): 1) Коли хто-небудь червоніє від ніяковості, сором'язливості і под.; 2) Коли хто-небудь неприємно вражений, дуже хвилюється, переживає, вболіває і т.ін.; 3) Коли у когось піднялась температура.
  • кидати в краску: Коли хто-небудь червоніє від хвилювання, збудження, сорому і т.ін.
  • кидати то в жар, то в холод: Коли хто-небудь раптово відчуває сильне хвилювання, велике нервове напруження, збудження і т.ін.'
  • [аж] у піт кидати: 1) Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, стан великого нервового напруження; 2) Хто-небудь починає дуже хвилюватися, внутрішньо напружуватися.

ґ кидати болотом (болото, гряззю): Ганьбити, гудити, гостро картати когось або щось.

  • кидати в дрож (в трясцю): Викликати в кого-небудь стан нервового збудження, надмірного хвилювання, страху і ін'.'
  • кидати в очі (в обличчя): Говорити відкрито, відверто, сміливо.
  • кидати ґедзя: 1) Говорити комусь щось обурливе, неприємне; 2) Грайливо дивитися на когось.
  • кидати жарину в серце (в груди): Викликати в когось хвилювання, тривожити когось.
  • кидати камінь (каменем, каменя): Звинувачувати, ганити, ганьбити і т.под. кого-небудь.
  • кидати на чашку терезів: Робити все можливе, докладати всіх зусиль, щоб добитися успіху, виграшного становища і под.

'* кидати недобрим оком:

  • кидати оком (очима, погляд, зір і т.ін.):
  • кидати останнього козиря:
  • кидати пляму:
  • кидати рукавичку:
  • кидати світло:
  • кидати якір:
  • кидати на зуб (на зуби):
  • кидати тінь:
  • кидати на вітер:
  • кидати камінці (камінця, грудкою і т.ін.):
  • не кидати слів на вітер:
  • що (як) горохом об стінку (о стіну) кидати:
  • як (мов, наче і т.ін.) за себе кидати:
  • кидатися в безодню:
  • кидатися сторч головою:
  • кидатися на всі боки:
  • кидатися словами:
  • скільки оком кинеш (кинь, докинеш):
  • кинути у небуття:
  • палицею (палкою) кинути:
  • щуку кинути у річку:
  • як (мов, наче і под.) чортові в зуби кинути:
  • кинутися в голову:
  • жеребок (жереб) кинуто:
  • куди не кинь (не глянь):
  • куди не кинь (не скинь, не окинеш) оком:
  • куди не кинься:

Шаблон:trans-bottom

Споріднені слова[ред.]

Шаблон:trans-top

  • прислівники: кидко́м, кидькома́, ви́кидом, на́кидом (силоміць, під примусом), навки́дки, навкидя́, навкидяча́, навки́дь, навки́дьки, навпоки́нь, нарозки́дку, пере́кидом, пере́кидьки (те саме), скидя́ (кидаючи), упере́кидь, уро́зкид, урозки́дку, уро́зкидь
  • іменники: кид (кидок), ки́давка (катапульта), ки́дальник, киді́й (той, хто підкидає снопи на молотарку), кидо́к, кидьо́к, кидь (відстань, на яку можна щось кинути), викид, викидач, викидень, викидка (викидання), [[[жарт]], витівка], викидок (пай, частина), викидча́ (викидень), ви́кидьки (сміття, відходи), ві́дкид, закид, наки́дальник (робітник, що вантажить снопи), наки́дач, на́кидка (додаток [вид рибальської сітки], на́ки́дка (вид одягу, покривало), о́кид (колосся, що лишилось після жнив), о́кидь [жін.р.] (легкий весняний сніг після того, як розтанув зимовий), о́киди (зовнішні вияви нашкірних хвороб: висипка, короста тощо), обкида́н (бордюр у вишивці на полотні), о́бкидень (місце, пропущене під час сівби вручну), о́бкидок (малі поточні витрати), перекида́ч, переки́дько (перекинчик), переки́нець (те саме), переки́нчик, переки́ня [жін.р.], пі́дкид (перша оранка), підки́данка (те саме), підки́дач (той, хто підкидає), підкида́чка, пі́дкидок, пі́дки́дьок, підкидча́та (малі санчата, які при перевезенні дерева підставляють під кінець, що звисає з великих саней), поки́дачка (жінка, що розлучилася з чоловіком), поки́дище (людина, яку покинуто), по́кидь (покидьок), по́ки́дька (кинута річ, покинута жінка, дівчина), по́ки́дьок (кинута, непотрібна річ; людина, яку відкидає суспільство), по́ки́дьки (множина до покидьок), поки́дько (покинутий чоловік; покидьок - про людину), поки́нько (покидьок), при́киди (удавання), при́кидка (додаток), прики́док (прикла́д коло скирти), про́кид (пробудження), ро́зкид, розкида́ч (техн.), розки́дка (спосіб орання землі - від країв до середини), скид (геол.), скида́льник, скида́ч, ски́дка, скидча́ (ягня-недоносок), скида́льний, скидни́й
  • прикметники: ки́дальний, кидови́й (у словосполученні кидові дрова ---- тонкі дврова завдовжки до півметра), викидни́й (той, що викидається: у словосполученні викидна цурка ---- вид дитячої гри), відки́дни́й, закидни́й (багатосніжний), накида́льний (призначений для накидання), наки́дний, переки́дистий, переки́дни́й, переки́дький (переки́дистий), підкидни́й (той, що підкидають: напр., підкидний дурень), поки́дьковий, прики́дливий (старанний, охочий до чогось), прикидли́вий (оманливий, фальшивий; який легко починає гноїтися), прики́дчивий (той, хто чіпляється до чогось; надміру послужливий), розки́дистий, розки́дливий, розкидни́й, розки́дчастий,

Шаблон:trans-bottom


Етимологія[ред.]

Шаблон:trans-top

споріднене з >нововерхньонімецькою schie en (стріляти)

Шаблон:trans-bottom

Переклад[ред.]

Шаблон:trans-top

Шаблон:trans-bottom


Слова зі смислом "кидати", запозичені з давньогрецької мови[ред.]

кидати ---- ballein