моторний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | мото́рний | мото́рна | мото́рне | мото́рні |
Р. | мото́рного | мото́рної | мото́рного | мото́рних |
Д. | мото́рному | мото́рній | мото́рному | мото́рним |
З. | мото́рного (іcт.) мото́рний (неіст.) |
мото́рну | мото́рне | мото́рних (іст.) мото́рні (неіст.) |
О. | мото́рним | мото́рною | мото́рним | мото́рними |
М. | мото́рнім мото́рному |
мото́рній | мото́рнім мото́рному |
мото́рних |
мо-то́р-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -мотор-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА : [mɔˈtɔrnei̯] (одн.), [mɔˈtɔrnʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рухливий, жвавий, повний життєвої сили і енергії. [≈ 1][≠ 1] ◆ 'Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак (І. Котляревський)
- проворний, спритний; той, хто швидко і добре працює, діє. [≈ 2]
- швидкий, бистрий. [≈ 3]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
рухливий, жвавий | |
проворний, спритний | |
швидкий, бистрий | |