міністрант
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- помічник священика під час меси ◆ Міністранти виконують дуже важливу роль у житті Католицької Церкви. Вони багато допомагають єпископам, священикам і дияконам під час Літургії.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: міністрант, міністрування
- прикметники: міністрантський
- дієслова: мініструвати
- прислівники:
Етимологія[ред.]
від латинського ministrare, що означає «служити», «прислуговувати»
Переклад[ред.]
Список перекладів | |