навшпиньки
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
нав-шпинь-ки́
Прислівник, означальний, якісний; незмінний.
Префікси: на-в-; корінь: -шпиньк-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
Зразкова:[ред.]
- МФА: [nau̯ˈʃpɪɲkɪ]
Поширена помилкова:[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
те ж саме, що навспиньки[1]. ◆ Він підподився і сідав, ставав навшпиньки, намагаючись витягнути руку якомога вище. Джерело — Na soni︠a︡chniĭ hali︠a︡vt︠s︡i: repertuarnyĭ zbirnyk dli︠a︡ dyti︠a︡choï khudoz︠h︡nʹoï samodii︠a︡lʹnosti, Том 4188 Mystet︠s︡tvo, 1964 - 189 стор.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від укр. навшпиньки < укр. навспиньки < укр. спинатися.
Переклад[ред.]
Див. навспиньки.
Джерела[ред.]
- Б. Грінченко. "Словарь української мови".
- Б. Антоненко-Давидович. "Як ми говоримо".
Примітки[ред.]
- ↑ У "Словарі української мови" Б. Грінченка є тільки навспиньки, a навшпиньки немає.