нарік
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
на́-рік
Прислівник, обставинний, часу; незмінний.
Префікс: на-; корінь: -рік-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. наступного року. ◆ — Це треба, щоб завтра мати прийшли – яблука позбирали під старими деревами. А нарік, певне, зацвіте молодий садок М. Стельмах ◆ – А нарік що було? – Нарік? Нарік зацвіла вона [яблуня] вся і вродила непогано Є. Гуцало ◆ Дзвони дзвонять величаво, до церкви кличуть… Люди несуть у кошиках паски та писанки, накриті вишитими рушничками. Родина збирається за святковим столом. Батько ділить свячене яйце на шматочки, роздає кожному, промовляючи: «Дякувати Богові, що допоміг Великодня діждати. Дай Боже, ці свята щасливо відпровадити та нарік їх дочекати. Христос Воскрес!». І всі щиро відповідають «Воістину Воскрес!».
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |