наставитися

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я наста́вився наста́влюся
Ти наста́вився
наста́вилася
наста́вишся наста́вся
Він
вона
воно
Ми наста́вилися наста́вим(о)ся наста́вмося
Ви наста́вилися наста́витеся наста́втеся
Вони наста́вилися наста́вляться
Дієприкм.
Дієприкм. пас. наста́влений
Дієприсл.
Безособова форма

на-ста́-ви-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, зворотне, неперехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 2a).

Префікс: на-; корінь: -став-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. спрямовувати, скеровувати на кого-, що-небудь очі, погляд. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Гомін ущухає, всі обличчя наставляються широкими очима, як біноклями ◆ Дарка наставляється на входові двері, але мусить поступитись, бо замість Данка показується дівчина Ірина Вільде ◆ – Чого ти наставився на мене котячими очима? — охолодила його сестра П. Козланюк ◆ Здалека Струк здавався Василькові як якийсь хижий чорний птах, що наставився на нього А. Турчинська ◆ Міхал гнав коней, щоб швидше сховатися за поворотом, та… підвів голову й прикипів поглядом до знайомого мертвого ока, що… наставилося на нього, мов цівка пістоля ( Р. Іваничук // розм. звертати свою увагу на кого-, що-небудь з наміром оволодіти ним, захопити його. ◆ Ні один із вас не поживиться м'ясом, на яке наставився лев Юліан Опільський
  2. розм. мати намір, збиратися робити що-небудь. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Ось вона [смерть] наставляється йти по мою душу ◆ Затріпав о. Альойзій пальцями над правим вухом, бо завважив, що о. Василь наставився йому перечити Л. Мартович ◆ Панас наставився якраз тією стежкою бігти, якою… Калитка прийшов С. Єфремов ◆ Коли Павло вже наставився йти, ступила до порога й загородила двері М. Сиротюк ◆ Сталося так, як буває з людиною, що, наставившись купатись, боїться стрибати в холодну воду О. Шугай
  3. заст. утворюватися, з'являтися. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Вірили люди колись, що кущі омели наставляються після того, як у дерево попаде блискавка ◆ Вона розуміла душу свого чоловіка. Він, бідний, журиться сьогодні, як полатати всі діри, що наставилися А. Крушельницький ◆ Коваль нагнувся до величезних мішків, позавязував їх дужче і наставився завдати собі на плечі. М. В. Гоголь, «Різдвяна ніч» Джерело — https://uvan.org/uploads/narodna-volia/1941/Narodna-vola-1941-010.pdf.
  4. тк нед. пас. до наставля́ти 1 1–4. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Апарат наставляється так, щоб сонячні промені падали просто на скло ◆ Щось десь луснуло, посипало наче горохом. Он друга рука наставляється, третя здалека на його [нього] киває, мов перестерiгає: не ходи далi!… Панас Мирний ◆ Панна Ярина Дольська наставляється на вчительку в село М. Коцюбинський ◆ Полковниками й осавулами наставлялися також шляхтичі, вони “призначаються”, а сотники й отамани мали вибиратися самими козаками Валерій Шевчук

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

спрямовувати, скеровувати на кого-, що-небудь очі, погляд
  1. Російська|]] (ru)
звертати свою увагу на кого-, що-небудь з наміром оволодіти ним, захопити його
мати намір, збиратися робити що-небудь
утворюватися, з'являтися
наставля́ти


Джерела[ред.]