негонорово
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
не-го-но-ро́-во
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Префікс: не-; корінь: -гонор-; суфікс: -ов; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прислівник до негоноровий. ◆ Збираючись йти з базару, почув голос моєї давньої знайомої ,яка докоряла мені, що в не їне придбав… Але знайома далі продовжувала докоряти мені що я поступив негонорово, обминувши її сметану. Джерело — (з газети).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |