обіцювати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | обі́цював | обі́цюю | — | |
| Ти | обі́цював обі́цювала | обі́цюєш | обі́цюй | |
| Він Вона Воно |
обі́цював обі́цювала обі́цювало | обі́цює | — | |
| Ми | обі́цювали | обі́цюєм(о) | обі́цюймо | |
| Ви | обі́цювали | обі́цюйте | ||
| Вони | обі́цювали | обі́цюють | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | обі́цювавши | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | обі́цяний | |||
| Безособова форма | обі́цяно | |||
о-бі́-цю-ва-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -обіц-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що обіцяти. ◆ Догоряла святочна ватра, а в серці звучали ще слова провідника, що обіцював вірність ідеї. Джерело — http://vydavnytstvo.plastscouting.org/yunak/arkhiv/1978_5.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |