оповісти

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

оповісти (дієслово)[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я опові́в опові́м —
Ти опові́в
оповіла́ 		оповіси́ *опові́(д)ж
Він
вона
воно 		опові́в
оповіла́
оповіло́ 		опові́сть —
Ми оповіли́ оповімо́ *опові́(д)жмо
Ви оповіли́ оповісте́ *опові́(д)жте
Вони оповіли́ оповідя́ть —
Дієприкм. —
Дієприкм. пас. опові́(д)жений
Дієприсл. опові́вши
Безособова форма

о-по-ві́-сти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).

Префікси: о-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. повідати, розказати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ↑ оповідати, повідати, розказати, розповісти

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ мовити

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від повісти із префіксом о-.

Переклад[ред.]

Список перекладів

оповісти (іменник)[ред.]

о-по-віс-ти́

  • форма родового відмінка однини іменника оповість◆ Жадної оповісти нема , «Словарь української мови»


о-по-віс-ти́

  • форма кличного відмінка множини іменника оповість ◆ немає прикладів застосування.

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=оповісти&oldid=521866