оригінальний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | оригіна́льний | оригіна́льна | оригіна́льне | оригіна́льні |
Р. | оригіна́льного | оригіна́льної | оригіна́льного | оригіна́льних |
Д. | оригіна́льному | оригіна́льній | оригіна́льному | оригіна́льним |
З. | оригіна́льного (іcт.) оригіна́льний (неіст.) |
оригіна́льну | оригіна́льне | оригіна́льних (іст.) оригіна́льні (неіст.) |
О. | оригіна́льним | оригіна́льною | оригіна́льним | оригіна́льними |
М. | оригіна́льнім оригіна́льному |
оригіна́льній | оригіна́льнім оригіна́льному |
оригіна́льних |
о-ри-гі-на́ль-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -оригіналь-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який не є копією або підробкою чого-небудь; справжній, автентичний.
- створений самостійно, без наслідування відомих зразків.
- який не є перекладом з іншої мови.
- який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю.
- не схожий на інших; самобутній.
- дивний, химерний. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники: оригінальність
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |