потроху
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
по-тро́-ху
Прислівник, означальний, міри та ступеню; незмінний.
Префікс: по-; корінь: -трох-; закінчення: -у.
Вимова[ред.]
- МФА: [pɔˈtrɔxʊ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ Чи не зникає потроху ця дивовижна традиція — славити піснями госпордарів? Джерело — (з газети). ◆ В повітрі вже потроху відчувається новорічний настрій, дітлахи пишуть листи Святому Миколайчику.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |