ранг
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
ранг
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: -ранг-.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [ˈrɑnɣ], мн. [ˈrɑnɣe]
прослухати вимову
- УФ: [ранг]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- спеціальне звання, чин [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- категорія, розряд яких-небудь предметів, явищ, певних осіб і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |