розкряжовувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	розкряжо́вую	розкряжо́вував	розкряжо́вуватиму	—
Ти	розкряжо́вуєш	розкряжо́вував розкряжо́вувала	розкряжо́вуватимеш	розкряжо́вуй
Він Вона Воно	розкряжо́вує	розкряжо́вував розкряжо́вувала розкряжо́вувало	розкряжо́вуватиме	—
Ми	розкряжо́вуєм(о)	розкряжо́вували	розкряжо́вуватимем(о)	розкряжо́вуймо
Ви	розкряжо́вуєте	розкряжо́вували		розкряжо́вуйте
Вони	розкряжо́вують	розкряжо́вували	розкряжо́вуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	розкряжо́вуючи
Дієприсл. мин. ч.	розкряжо́вувавши
Безособова форма	[[{{{3}}}но]]

розкряжовувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — розкряжувати.

Префікс: роз-; корінь: -кряж-; суфікси: -ов-ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розпилювати впоперек стовбури дерев. ◆ Із зрубаних дерев ще в лісі зрізують вершини і гілля… Там на спеціальних площадках їх розкряжовують за допомогою електропилок (Столярно-будівельна справа, 1957, 53) ◆ Дерево повалено, очищено від сучків. Лишилось розпиляти його на куски — розкряжувати, як говорять лісоруби (Вечірній Київ, 20.XII 1967, 4).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
дієслова: розкрижувати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: розкряжовувати