розмовно-побутовий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. розмо́вно-побуто́вий розмо́вно-побуто́ва розмо́вно-побуто́ве розмо́вно-побуто́ві
Р. розмо́вно-побуто́вого розмо́вно-побуто́вої розмо́вно-побуто́вого розмо́вно-побуто́вих
Д. розмо́вно-побуто́вому розмо́вно-побуто́вій розмо́вно-побуто́вому розмо́вно-побуто́вим
З. розмо́вно-побуто́вого (іcт.)
розмо́вно-побуто́вий (неіст.)
розмо́вно-побуто́ву розмо́вно-побуто́ве розмо́вно-побуто́вих (іст.)
розмо́вно-побуто́ві (неіст.)
О. розмо́вно-побуто́вим розмо́вно-побуто́вою розмо́вно-побуто́вим розмо́вно-побуто́вими
М. розмо́вно-побуто́вім
розмо́вно-побуто́вому
розмо́вно-побуто́вій розмо́вно-побуто́вім
розмо́вно-побуто́вому
розмо́вно-побуто́вих

роз-мо́в-но-по-бу-то́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: роз-; корінь: -мов-; суфікси: ; корінь: -побут-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. про стиль мовлення, що застосовується у побуті. ◆ Розмовний стиль поділяється на два підстилі: а) розмовно-побутовий; б) розмовно-офіційний. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова. 3-тє вид., доповнене. — X.: Торсінг, 2003.- 448 с. 966-670-136-7.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. розмовний стиль

Гіпоніми[ред.]

  1. діалог, полілог

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]