сидіти
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
си-ді-ти
Дієслово.
Корінь: -сид-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: [sɪˈdʲitɪ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- спиратися нижньою частиною тулуба на будь-яку поверхню, тримаючи тулуб у положенні, близькому до вертикального. ◆ Я переходжу на бульвар і сідаю на лавочку, нічого не кажучи Нечипоренкові й не питаючи його, чи хоче він сидіти. В. Винниченко, «Записки кирпатого Мефістофеля»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|