скорій
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
скорій (не зазначено розбиття на склади)
Прислівник, обставинний, часу; незмінний.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що скоріше. [≈ 1] ◆ „От безстидники, от сльотюги", — думала собі Наталка, та яко мога спішила скорій увійти в церкву. Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |