смерековий

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. смере́ковий смере́кова смере́кове смере́кові
Р. смере́кового смере́кової смере́кового смере́кових
Д. смере́ковому смере́ковій смере́ковому смере́ковим
З. смере́кового (іcт.)
смере́ковий (неіст.)
смере́кову смере́кове смере́кових (іст.)
смере́кові (неіст.)
О. смере́ковим смере́ковою смере́ковим смере́ковими
М. смере́ковім
смере́ковому
смере́ковій смере́ковім
смере́ковому
смере́кових

сме-ре́-ко-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -смерек-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. прикм. до смерека ◆ Покликав [Іван]: — Марічко! […] М'яке запинало смерекового гілля ковтнуло той поклик. М. М. Коцюбинський, «Тіні забутих предків», 1911 р. [СУМ-11] ◆ Стежка вела високими верхами і густими смерековими борами. І. Я. Франко, «Петрії й Довбущуки», 1913 р. [СУМ-11] ◆ Довкола, на горах і в долинах, шумить і гуде смерековий ліс. Степан Чорнобривець, «Визволена земля», 1959 р. [СУМ-11]
  2. зроблений, виготовлений із смереки, з її гілок ◆ Піду на грядки, і Семенко зі мною […] Зробив я йому сапочку смерекову, йде по слідах та й собі нахиляється, аж зопріє. Ігор Муратов, «Буковинська повість», 1951 р. [СУМ-11] ◆ Солдат на буковій корі // Вирізав те слово тесаком // Та й закрив смерековим вінком, // Щоб не вгледів старший офіцер. П. М. Воронько, «Три покоління», 1950 р. [СУМ-11]
  3. засаджений, порослий смереками ◆ Сині смерекові гори затягнуло холодною імлою. Юрій Бедзик, «Украдені гори», 1969 р. [СУМ-11]

Синоніми[ред.]

  1. ялиновий
  2. ялиновий
  3. смеречаний, ялиновий

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. дерев'яний
  2. дерев'яний, деревний, гільчастий, гіллястий
  3. дерев'яний

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Утворено за допомогою суфіксу -ов від смерека, далі від праслов'янської форми *smerkъ, від котрої також виникли д.-рус. смьрчь «кедр», укр. смерека, пол. smereka «ялина», świerk «ялина; модрина», чеськ. smrk «ялина», smrčina «ялина; смерекові зарослі, смерековий ліс», словац. smrek «ялина звичайна», smriečik «ялина звичайна», smriečok «ялина звичайна», в.-луж. šmrěk «ялина», н.-луж. šmrěka «ялиця», болг. смрека «яловець звичайний».

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]