совісний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | со́вісний | со́вісна | со́вісне | со́вісні |
Р. | со́вісного | со́вісної | со́вісного | со́вісних |
Д. | со́вісному | со́вісній | со́вісному | со́вісним |
З. | со́вісного (іcт.) со́вісний (неіст.) |
со́вісну | со́вісне | со́вісних (іст.) со́вісні (неіст.) |
О. | со́вісним | со́вісною | со́вісним | со́вісними |
М. | со́віснім со́вісному |
со́вісній | со́віснім со́вісному |
со́вісних |
со́-віс-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -совіс-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який соромиться діяти несправедливо, непорядно [≈ 1][≠ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- який чесно і старанно виконує свої обов'язки; сумлінний. [≈ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від совість, далі від ??
Переклад[ред.]
який соромиться діяти несправедливо, непорядно | |
який чесно і старанно виконує свої обов'язки; сумлінний | |