сповісти

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  мин. майб. наказ.
Я спові́в спові́м —
Ти спові́в
сповіла́ 		сповіси́ *спові́(д)ж
Він
вона
воно 		спові́в
сповіла́
сповіло́ 		спові́сть —
Ми сповіли́ сповімо́ *спові́(д)жмо
Ви сповіли́ сповісте́ *спові́(д)жте
Вони сповіли́ сповідя́ть —
Дієприкм. —
Дієприкм. пас. спові́(д)жений
Дієприсл. спові́вши
Безособова форма

Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).

Префікси: с-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. сказати, розказати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Я ж би свому миленькому всю правду сповіла , «Словарь української мови»

Синоніми

  1. ↑ повісти, сказати, розказати, розповісти

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ сказати, розказати

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від повісти із префіксом с-.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=сповісти&oldid=527854