супліка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Префікс: су-; корінь: -плік-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- писане прохання або скарга [≈ 1][▲ 1] ◆ Виявилося, втім, що діди прийшли з суплікою — просили полегшити непосильний тягар податків, що їх стягують з сільських громад. М. та С. Дяченки, «Ритуал»
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: супліка
- Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.