торік
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
то-рі́к
Прислівник; незмінний.
Корінь: -то-; корінь: -рік-.
Вимова[ред.]
- МФА: [toˈrik]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [тоур’і́к]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- минулого року, у минулому році ◆ Спала [дівчина] й виглядала // Козаченька молодого, // Що торік покинув. Т. Г. Шевченко, «Причинна», 1837 р. ◆ Думав я про Криворівню, та лякає мене, що й там буде холодно й вогко, як торік. М. М. Коцюбинський, лист до Володимира Гнатюка, 20 березня (2 квітня) 1909 р. ◆ Ще торік на схилах вона нарвала зілля, висушила, склала в торбинку й повісила на сухому місці. Степан Чорнобривець, «Визволена земля», 1959 р.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|