Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	трембіта́ю	трембіта́в трембіта́ла	трембіта́тиму	—
Ти	трембіта́єш	трембіта́в трембіта́ла	трембіта́тимеш	трембіта́й
Він Вона Воно	трембіта́є	трембіта́в трембіта́ла трембіта́ло	трембіта́тиме	—
Ми	трембіта́єм(о)	трембіта́ли	трембіта́тимем(о)	трембіта́ймо
Ви	трембіта́єте	трембіта́ли		трембіта́йте
Вони	трембіта́ють	трембіта́ли	трембіта́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	трембіта́ючи
Дієприсл. мин. ч.	трембіта́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

трем-бі-та́-ти

Корінь: -трембіт-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

грати на трембіті. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ І трембітали, і в бубон били, виконуючи відому колядку в ритмі гуцульського плєсу, і сам плєс був, і ще багато усього.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів