увільнений

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	уві́льнений	уві́льнена	уві́льнене	уві́льнені
Р.	уві́льненого	уві́льненої	уві́льненого	уві́льнених
Д.	уві́льненому	уві́льненій	уві́льненому	уві́льненим
З.	{{{з (чол)}}}	уві́льнену	уві́льнене	{{{з (мн)}}}
О.	уві́льненим	уві́льненою	уві́льненим	уві́льненими
М.	уві́льненому уві́льненім	уві́льненій	уві́льненому уві́льненім	уві́льнених

у-ві́ль-не-ний

Пасивний дієприкметник.

Префікс: у-; корінь: -віль-; суфікси: -н-ен; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА : [ʊu̯ʲilʲnenei̯] (одн.), [ʊu̯ʲilʲnenʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм., рідк. дієприкм. минулого часу, пасивного стану до увільнити . ◆ Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: увільнений