укоштитися

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я уко́штуся уко́штився (-сь) уко́штуся (-сь)  —
Ти уко́штишся уко́штився (-сь)
уко́штилася (-сь)
уко́штишся уко́штися (-сь)
Він
Вона
Воно
уко́штиться уко́штився (-сь)
уко́штилася (-сь)
уко́штилося (-сь)
уко́штиться  —
Ми уко́штим(о)ся уко́штилися (-сь) уко́штимся (-имося, -мось) уко́штім(о)ся (-сь)
Ви уко́штитеся уко́штилися (-сь) уко́штіться
Вони уко́штуться уко́штилися (-сь) уко́штяться  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Безособова форма

у-кош-ти́-ти-ся

Дієслово, доконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6a.

Префікс: у-; корінь: -кошт-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. витратити кошти. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Я вже й так укоштила ся: одного сховала, а друге знайшло ся. Сп.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]