фіскалити

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я фіска́ю фіска́ив фіска́итиму  —
Ти фіска́иш фіска́ив
фіска́ила
фіска́итимеш фіска́ь
Він
Вона
Воно
фіска́ить фіска́ив
фіска́ила
фіска́ило
фіска́итиме  —
Ми фіска́им(о) фіска́или фіска́итимем(о) фіска́ьмо
Ви фіска́ите фіска́или фіска́ьте
Вони фіска́ять фіска́или фіска́итимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. фіска́ючи
Дієприсл. мин. ч. фіска́ивши
Пас. дієприкм. теп. ч. фіска́ений
Безособова форма фіска́ено

фіскалити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Корінь: -фіскал-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., розм. робити доноси, наклепи. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]