хутір
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
ху́-тір
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- відокремлене селянське господарство разом з садибою власника ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з сіл, козачих станиць тощо; виселок [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
- Хутір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.