цмулити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	{{{4}}}ю́	цмули́в цмули́ла	цмули́тиму	—
Ти	цму́лиш	цмули́в цмули́ла	цмули́тимеш	цмули́
Він Вона Воно	цму́лить	цмули́в цмули́ла цмули́ло	цмули́тиме	—
Ми	цму́лим(о)	цмули́ли	цмули́тимем(о)	цмулі́м(о)
Ви	цму́лите	цмули́ли		цмулі́ть
Вони	цму́лять	цмули́ли	цмули́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	цмулячи́
Дієприсл. мин. ч.	цмули́вши
Безособова форма	—

цму́-ли-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c/b.

Корінь: -цмул-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., перех. і без додатка, розм. з насолодою пити, смоктати ‖ курити, смоктати (люльку, цигарку). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: цмулити