цівікати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ціві́каю ціві́кав
ціві́кала
ціві́катиму  —
Ти ціві́каєш ціві́кав
ціві́кала
ціві́катимеш ціві́кай
Він
Вона
Воно
ціві́кає ціві́кав
ціві́кала
ціві́кало
ціві́катиме  —
Ми ціві́каєм(о) ціві́кали ціві́катимем(о) ціві́каймо
Ви ціві́каєте ціві́кали ціві́кайте
Вони ціві́кають ціві́кали ціві́катимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ціві́каючи
Дієприсл. мин. ч. ціві́кавши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

ці-ві́-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -цівік-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок., розм. видавати звуки «цівців» (про горобців та деяких інших птахів). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]