шабашити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	шаба́шу	шаба́шїв шаба́шіла	{{{3}}}ітиму	—
Ти	шаба́шш	шаба́шв шаба́шіла	шаба́шітимеш	шаба́ши
Він Вона Воно	шаба́шать	шаба́шів шаба́шіла шаба́шіло	шаба́шітиме	—
Ми	шаба́шім ( -имо)	шаба́шіли	шаба́шітимем(о)	шаба́шмо
Ви	шаба́шіте	шаба́шіли		шаба́шіте
Вони	шаба́шть	шаба́шіли	шаба́шітимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	[[{{{3}}}ачи]]
Дієприсл. мин. ч.	шаба́шівши
Безособова форма	—

шабашити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -шабаш-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок., розм. закінчувати роботу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: шабашить (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: шабашити