шостий
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
шо́с-тий
Порядковий числівник; відповідний кількісний числівник — шість
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | шо́стий | шо́ста | шо́сте | шо́сті |
| Р. | шо́стого | шо́стої | шо́стого | шо́стих |
| Д. | шо́стому | шо́стій | шо́стому | шо́стим |
| З. | шо́стого шо́стий |
шо́сту | шо́сте | шо́стих шо́сті |
| О. | шо́стим | шо́стою | шо́стим | шо́стими |
| М. | на/в шо́стім на/в шо́стому |
на/в шо́стій | на/в шо́стім на/в шо́стому |
на/в шо́стих |
| К. | — | — | шо́сте | — |
Вимова[ред.]
МФА: [ˈʃɔstɪ̞ɪ̯]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |