юродствувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | юро́дствую | юро́дствував | юро́дствуватиму | — |
| Ти | юро́дствуєш | юро́дствував юро́дствувала | юро́дствуватимеш | юро́дствуй |
| Він Вона Воно |
юро́дствує | юро́дствував юро́дствувала юро́дствувало | юро́дствуватиме | — |
| Ми | юро́дствуєм(о) | юро́дствували | юро́дствуватимем(о) | юро́дствуймо |
| Ви | юро́дствуєте | юро́дствували | юро́дствуйте | |
| Вони | юро́дствують | юро́дствували | юро́дствуватимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | юро́дствуючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | юро́дствувавши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | юро́дствоваваний | |||
| Безособова форма | юро́дствовавано | |||
ю-ро́д-ству-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -юродств-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА : [jʊˈrɔd͡zstwʊu̯ɐte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- бути юродивим (у 2 знач.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- чинити юродства (у 2 знач.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |