*męso
Невідома[ред.]
Етимологія[ред.]
псл. *męso являє собою залишки вельми давніх (іще індоєвропейських) форм і відношень, до яких належить і така досить самобутня форма, як псл. *męzdra, зі своїм власним минулим. Споріднене до дінд. māmsá-m, алб. mish, вірм. mis. Сягає форм піє. *mēms-/*meməs-. псл. *plъtь як «збільшуваний шар живого тіла» протиставлено псл. *męso як «м'ясу», первісно, видимо, «сирому м'ясу». Особливу проблему становлять балтійські форми з огляду на давні підозри, що ті підпали під слов'янський уплив, зокрема білоруський.
Іменник[ред.]
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *męsъ | *męsa | *męsi |
Родовий | *męsa | *męsu | *męsъ |
Давальний | *męsu | *męsoma | *męsomъ |
Знахідний | *męsъ | *męsa | *męsy |
Орудний | *męsъmь, *męsomь | *męsoma | *męsy |
Місцевий | *męsě | *męsu | *męsěxъ |
Кличний | *męsе | *męsa | *męsi |
Споріднені слова[ред.]
- Старослов'янська: мѧсо
- Південнослов'янські мови:
- Західнослов'янські мови:
- Східнослов'янські мови:
Джерела[ред.]
Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1992. Выпуск 19: *męs(’)arь — *morzakъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1992. — 255 с.