*makotira
Праслов’янська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
ma-ko-ti-ra
Відмінювання *makotira (основа на -ā-)
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *makotira | *makotirě | *makotiry |
Родовий | *makotiry | *makotiru | *makotirъ |
Давальний | *makotirě | *makotiramа | *makotiramъ |
Знахідний | *makotirǫ | *makotirě | *makotiry |
Орудний | *makotirojǫ, *makotirǫ | *makotiramа | *makotiramі |
Місцевий | *makotirě | *makotiru | *makotirasъ, *makotiraхъ |
Кличний | *makotiro | *makotirě | *makotiry |
Вимова[ред.]
- МФА: [makɔtʲira]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Похідні слова[ред.]
- Східнослов’янські мови:
- Українська: макотиря
Етимологія[ред.]
Від псл. *makъ і від іменного похідного від дієслова псл. *terti із подовженим ступенем редукції в корені.
Джерела[ред.]
Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1990. Выпуск 17: *lъžь — *matješьnъjь / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1990. — 269 с.