*ormenъkъ
Праслов’янська[ред.]
Етимологія[ред.]
Похідне від псл. *ormę із наростком псл. *-ъkъ
Іменник[ред.]
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *ormenъkъ | *ormenъka | *ormenъci |
Родовий | *ormenъka | *ormenъku | *ormenъkъ |
Давальний | *ormenъku | *ormenъkoma | *ormenъkomъ |
Знахідний | *ormenъkъ | *ormenъka | *ormenъky |
Орудний | *ormenъkъmь, *ormenъkomь | *ormenъkoma | *ormenъky |
Місцевий | *ormenъcě | *ormenъku | *ormenъcěxъ |
Кличний | *ormenъče | *ormenъka | *ormenъci |
Синоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Джерела[ред.]
Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 2005. Выпуск 32: *obžьnъ — *orzbotati / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 2005. — 261 с.