kłonić
Польська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
'
Дієслово.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- схиляти. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від праслов'янської форми, від котрої також виникли ст.-слов. клонити (д.-грец. κλίνειν «наклонять»), рос. клонить, укр. клони́ти, білор. клонíць, болг. клоня́ «клонить, склонять», сербохорв. кло̀нити, кло̏ним «уклонять(ся), склонять(ся)», словен. klóniti, klǫ́nim «защищать, заслонять (от дождя, ветра)», чеськ. klonit «наклонять; сгибать», словац. klоniť, пол., в.-луж. kłonić, н.-луж. kłoniś. Можливо, споріднене лит. klãnas «лужа», латиськ. klans — те ж, початково — «наклон, скат»; з другим ступенем вокалізму: лит. klõnis, род. п. klõniо «низкое место на пашне», а также лит. klonỹs «долина», klonė̃ «низина». Далі пор.: лит. atsìkaliu, -koliau, -kal̃ti «прислониться», ãtkalas «прислонившийся», atkalta, atkaltė̃ «спинка», др.-исл. hallr «наклонившийся», также «склон, откос», готськ. hulþs «склонный, милостивый», лат. auscultāre «внимательно выслушивать».(Використані матеріали словника М. Фасмера.)